Звільнення з лав Збройних сил України
Новий день – нові виклики. Новий день – нові питання. У кожної верстви населення свої питання й свої інтереси. Для військовослужбовців досить актуальним є питання звільнення.
Тож ми пропонуємо розглянути цей алгоритм та сподіваємося, що подаємо інформацію так, щоб вона була легкою в застосуванні її нашими славетними захисниками.
СЛУЖБА В ЛАВАХ ЗСУ
Стаття 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»
СТРОКОВА (призов) КОНТРАКТНА МОБІЛІЗАЦІЯ
Протягом усього періоду служби закон встановлює право військовослужбовця звільнитися зі служби. Звільнення відбуваються за рішенням вищого командування щодо вас, і тоді вам оголошують відповідний наказ, розпорядження. Або ж за вашим рішенням. Що для цього потрібно? Підстава, бажання та рапорт на звільнення з лав ЗСУ.
Рапорт це документ, через який ви доносите до вищого командування або уповноважених осіб свою волю, за допомогою якого реалізуєте своє право, в тому числі й на звільнення. І якщо ваш рапорт стосується питання вашого звільнення, то в цьому документі ви повинні вказати підстави для звільнення. А для цього слід звернутись до статті 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» (надалі по тексту «Закон» у належних відмінках) і обрати ту підставу, яка відповідає вашій життєвій ситуації.
Якщо ви військовослужбовець за покликом серця й плануєте займатись тільки цією справою, то для вас підставою звільнення буде факт досягнення вами граничного віку перебування на військовій службі (60 років, або для осіб вищого офіцерського складу – 65 років). У цьому випадку ви виходите у відставку (пункт «б» ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Якщо ж ви не досягли граничного віку перебування на військовій службі, хоч і придатні за станом здоров’я до несення військової служби, то також можете бути звільнені, але в запас (пункт «а» ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Ці два пункти загального характеру й рішення за ними приймається вищим командуванням. Вище командування вирішує, коли й за для чого звільняти вас зі служби, враховуючи поточну ситуацію в країні, потреби Держави в кількості військових та таке інше.
Для зручності розуміння, як для військових, так інших осіб, членів їхніх родин, пропонуємо таблицю, з якої ви зрозумієте відмінності між службовцями в лавах ЗСУ на військовій службі.
| УМОВИ ВСТУПУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ | СТРОКОВИКИ (призов) | КОНТРАКТНИКИ | МОБІЛІЗОВАНІ |
| НОРМАТИВНИЙ АКТ | УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА ПРО УМОВИ ПРИЗОВУ | КОНТРАКТ | УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ |
| ПІДСТАВА | ДОСЯГНЕННЯ ПРИЗОВНОГО ВІКУ 18 РОКІВ | ДОБРОВІЛЬНЕ РІШЕННЯ, ЗГОДА | ПЕВНИЙ НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН У КРАЇНІ (ВОЄННИЙ СТАН) |
| СТАТУС | ПРИЗОВНИК | ПРОФЕСІЙНА СЛУЖБА | ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИЙ |
| ТЕРИТОРІЯ ДІЙ | НЕ МОЖЕ ПЕРЕБУВАТИ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ | МОЖЕ ПЕРЕБУВАТИ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ, ВИКОНУВАТИ ІНШІ ОБОВ’ЯЗКИ ЗА КОНТРАКТОМ | З моменту внесення до списків особового складу військової частини, стає ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЕМ І МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ |
| ПРИПИНЕННЯ СТАТУСУ | ВІДПОВІДНИЙ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА ПРО ДЕМОБІЛІЗАЦІЮ | ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ДІЇ КОНТРАКТУ | УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА ПРО ЗАКНІЧЕННЯ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ |
| ДОДАТКОВІ ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ | Ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» | Передбачені контрактом або ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» | Ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» |
Тепер розглянемо, як і на підставі чого звільняються військові СТРОКОВОЇ служби. Частина 2 статті 26 профільного для військових Закону каже наступне:
«… Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:
а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби – у строки, визначені Указом Президента України;
б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
в) за сімейними обставинами – в разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі»…
Розглянемо кожен пункт окремо, враховуючи військовий стан, що має місце сьогодні в нашій країні.
З пунктом «а» все зрозуміло, оскільки наше бажання на нього не впливає, й видати наказ про демобілізацію вирішує особисто лише Головнокомандувач. Однак норма даної статті прописана так, що незалежно від наявності військового стану в країні, незалежно від відсутності рішення про демобілізацію, прийнятого чи ні Головнокомандувачем, звільнення за пунктами «б, в, г» частини 2 статті 26 Закону можливе й законне.
Тож, переходимо до розгляду підстав звільнення для СТРОКОВИКІВ за пунктом «б» – ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я.
Сувора й часто сумна підстава. Вимога закону така: звільнення відбувається на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби.
Військовому в цьому випадку слід подати рапорт на отримання направлення на ВЛК (рапорт бажано подати по команді, а у випадку неприйняття його безпосереднім командиром, направити на поштову адресу військової частини, повторний рапорт на командира військової частини із вказівкою, що безпосередній командир відмовився прийняти й тому вимушений подати безпосередньо командиру в/ч.
Процедура лікування передуватиме звільненню за станом здоров’я. Оскільки наслідком лікування може стати, як покращення самопочуття й поновлення придатності до служби, так і неможливість продовжувати військову службу. І тоді буде наступний рапорт до ВЛК із метою отримання висновку профільної комісії, уповноваженої виносити такі постанови чи висновки. Отримання висновку з підтвердженням неможливості продовжувати військову службу є законною підставою для звільнення. Тоді до рапорту про звільнення буде додаватися висновок чи постанова ВЛК про ваш стан здоров’я, а в самому рапорті підставою для звільнення буде вказаний пункт «б» ч. 2 ст. 26 Закону.
Процедура й порядок дій повністю прописані в Положенні про проходження військової служби в ЗСУ. Положення передбачає як тимчасову непридатність до несення служби та необхідні лікувальні заходи, так і повну непридатність.
ПОРЯДОК ДІЙ НАСТУПНИЙ:
1.
Рапорт про звільнення за станом здоров’я або Рапорт про погіршення стану здоров’я з наявністю, як додатків, скарг на стан здоров’я (!!!) та про призначення ВЛК
2.
Розпорядження керівництва про направлення військовослужбовця на огляд медкомісії
3.
Проходження медогляду ВЛК та отримання довідки в формі постанови про стан здоров’я
(якщо стан здоров’я військового дійсно такий, що він не може виконувати свої обов’язки ПІД ЧАС ПРОЦЕДУРИ ЗВІЛЬНЕННЯ, то оформлюється Постанова про звільнення військового від виконання своїх обов’язків на 30 календарних днів)
4.
На підставі отриманого висновку ВЛК керівництво приймає рішення й видає Наказ про звільнення та направлення військовослужбовця у відставку
Слід зважити, що коли ви вже маєте на руках документи про свій стан здоров’я, що унеможливлює службу в Збройних силах, то подається Рапорт про звільнення з додатками таких документів і без проходження процедури лікування.
Також в вказаному вище Порядку передбачено процедуру для тимчасової непридатності несення служби, а не повного звільнення. У цьому випадку процедура буде така сама, а відмінність полягатиме в тому, що:
1) висновок виноситиметься про ТИМЧАСОВУ НЕПРИДАТНІСТЬ;
2) буде зазначена наступна дата для ПОВТОРНОГО медичного обстеження – 6 або 12 місяців;
3) військовослужбовця буде звільнено не у відставку, а В ЗАПАС за станом здоров’я.
ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ПУНКТОМ «в» ЧАСТИНИ 2 СТАТТІ 26 ЗАКОНУ – ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ:
Закон визначає зміну сімейних обставин, як підставу для звільнення з військової служби, та вказує на сім підстав, а ми додаємо до них свої роз’яснення чи уточнення:
1. Виховання неповнолітньої дитини жінкою-військовослужбовцем.
Незалежно від того чи перебуває жінка в шлюбі чи ні. Для цього достатньо свідоцтва про народження дитини, з якого вбачається її неповнолітній вік, паспорт чи ID-картка та РНОКПП (ідентифікаційний код);
2. Військовослужбовець чоловік-одинак виховує неповнолітню дитину й дитина проживає разом із ним.
У цьому випадку має бути судове рішення, згідно з яким батько (опікун) піклується про дитину, вона проживає з ним + витяг про сімейний стан з відповідного РАГСу (рішення суду про розлучення), яким підтверджується, що чоловік не перебуває у шлюбних відносинах + свідоцтво про народження дитини + за необхідності документ про всиновлення, опіку чи свідоцтво про смерть матері дитини. За наявності – нотаріально завірений договір утримання дитини батьком. Паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код);
3. Військовослужбовець утримує повнолітню дитину віком до 23-х років, яка є інвалідом 1 чи 2 групи за висновком МСЕК.
Свідоцтво про народження дитини, висновок МСЕК. За наявності – рішення суду про утримання дитини. Довідка (витяг) про сімейний стан. Свідоцтво про шлюб. Паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код);
4. Військовослужбовець утримує дитину-інваліда, в якої порушення функцій організму 3-4-го ступеня та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії 2-3-го ступеня за висновком медичної комісії;
Свідоцтво про народження дитини, висновок ЛКК. За наявності – рішення суду про утримання дитини. Довідка (витяг) про сімейний стан. Свідоцтво про шлюб. Паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код);
5. Військовослужбовець мусить постійно доглядати за хворими батьками, дитиною, дружиною, а також за хворими батьками дружини – згідно висновку МСЕК або за висновком ЛКК.
Довідка по стан спорідненості – свідоцтво про народження самого військового, якщо мова йде про його батьків. Свідоцтво про народження дитини – якщо мова про утримання й хворобу дитини. Свідоцтво про шлюб, якщо мова по дружину. Свідоцтво про народження дружини, якщо мова про її батьків. Акт обстеження сімейного стану, фактичних умов проживання (за вимогою в/ч) + медичні висновки про стан здоров’я членів родини. На підставі цих висновків і діагнозу чи перебігу хвороби військовослужбовець може бути або звільнений, або отримати тимчасову відпустку на час догляду за родичом під час його хвороби. Свідоцтво про шлюб. Паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код);
6. Військовослужбовець виховує трьох чи більше неповнолітніх дітей.
Свідоцтва про народження всіх дітей. У даному випадку не має значення, діти від одного чи кількох шлюбів. Головне, щоб батьком усіх НЕПОВНОЛІТНІХ дітей був вказаний саме заявник-військовослужбовець. За наявності – рішення суду про присудження аліментів або утримання дитини.
У випадку, якщо під час проходження служби у військовослужбовця народилася третя або четверта і більше дитина – саме з цього моменту він вважається багатодітним батьком і, отримавши копію свідоцтва про народження наступної дитини, може подавати рапорт про звільнення за сімейними обставинами. Рішення органу соціального захисту про здійснення догляду. Рішення органу місцевого самоврядування про здійснення догляду. Свідоцтво про шлюб чи розлучення. Паспорт (ID-карта) та РНОКПП (ідентифікаційний код);
УВАГА!!! Якщо під час звільнення один із трьох неповнолітніх дітей перетинає межу повноліття, то з цього моменту військовослужбовець втрачає статус звільнення за вказаною підставою й зобов’язаний повернутися на службу. Навіть тоді, якщо в цей період дружина вагітна. Слід дочекатися народження дитини й тоді знову можна буде скористатися цією підставою, маючи трьох і більше неповнолітніх дітей.
7. Військовослужбовець утримує неповнолітню дитину-інваліда підгрупи А.
Свідоцтво про народження дитини, висновок спеціалізованої медкомісії. Інші документи за наявності – рішення суду, акт обстеження сімейного стану тощо.
ПОРЯДОК ДІЙ НАСТУПНИЙ:
1.
Складаємо та подаємо рапорт на звільнення з усіма додатками документів, які підтверджують підставу для звільнення за сімейними обставинами.
2.
Якщо рапорт містить інформацію, яка не потребує додаткового дослідження чи перевірки – термін його розгляду 15 днів. Загальний термін розгляду рапорту – протягом одного місяця з дня подачі рапорту. Максимальний термін розгляду – 45 днів при неможливості в менші терміни вирішити питання, заявлені в рапорті (про що заявник має бути повідомлений). Зверніть увагу, що йдеться про кількість «днів». Не «робочих» а загальне визначення «днів», тож, рахуємо календарні дні.
3.
Після розгляду рапорту приймається рішення про звільнення військовослужбовця й переведення його в запас.
Якщо в цей період ви досягаєте граничного терміну перебування на військовій службі, то видається наступний наказ (рішення) про звільнення у відставку.
!!! При наявності необґрунтованого і немотивованого затягування розгляду рапорту законодавство передбачає подання скарги до вищого командування або Міністерства оборони України.
Примітка: якщо треба отримати копію документів із будь-якого державного органу якнайшвидше й у вас є ЕЦП (електронний цифровий підпис чи «електронний ключ») то ви можете скористатись безкоштовними послугами Центрального засвідчувального органу, підписавши через нього запит до того чи іншого держоргану чи суду й відправивши його на електронну пошту. Такі документи прирівнюються до листування, але в польових умовах не вимагають ні паперу, ні поштового відділення, ні тривалого часу. Такий спосіб можна обрати для подання рапорту, у випадку, якщо документ неможливо подати особисто або існують перепони для його прийняття.
ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ПУНКТОМ «г» частини 2 статті 26 Закону передбачене для СТРОКОВИКІВ.
Ідеться про автоматичне звільнення військовослужбовця, незалежно від його бажання, за наявності обвинувального вироку суду, що вступив у законну силу. Якщо військовослужбовця буде засуджено до позбавлення чи обмеження волі або позбавлення військового звання – відбувається автоматичне звільнення з військової служби. Якщо термін його покарання менший, ніж загальний термін військової служби, то після відбування покарання або за умови дострокового звільнення й зняття судимості, особа має бути поновлена в лавах військовослужбовців. Але це питання має свої особливості, воно складне й потребує окремого висвітлення.
ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕДУРИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗА ПРИЗОВОМ ОСІБ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ, згідно до частини 3 статті 26 Закону:
Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються зі служби на:
а) у зв’язку з закінченням установлених термінів військової служби.
Тут усе просто: очікуємо на спеціальний Указ Президента й їдемо додому;
б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Стандартна для всіх статусів підстава: обов’язкове звернення про погіршення стану самопочуття, здоров’я, звернення до лікарів. Подаємо рапорт про стан здоров’я, очікуємо обстеження та висновку ВЛК, потім отримуємо відповідний наказ і/або звільнюємось, або отримуємо відпустку на тимчасове лікування;
в) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Вичерпний перелік з необхідними документами публікується нижче;
г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
Ті самі умови й наслідки як і в пункті «г» частини 2 ст. 26 Закону, про що вже описано;
ґ) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.
Підстава звільнення, яка не залежить від волі й бажання військовослужбовця, а є наслідком покарання за певні дії що підпадають під дисциплінарне покарання;
д) у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років.
«Особливий стан» – це стан, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково період після закінчення воєнних дій (абзац п’ятої частини статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). У цьому випадку жінка-військовослужбовець має право на прийняти рішення про звільнення за умови наявності в неї дитини до 18 років. Для цього, разом з рапортом вона подає паспорт (ID-картку), ІПН, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб або витяг про сімейний стан;
е) у зв’язку з припиненням громадянства України.
Більш детально розглянемо вичерпний перелік щодо пункту «в» частини 3 ст. 26: «за сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України».
Зауважу ще раз – перелік вичерпний.
1. Виховання матір’ю чи батьком-військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває в шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька чи матері.
Паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код), свідоцтво про народження дитини, рішення суду про розірвання шлюбу або свідоцтво про смерть батька (матері) дитини, витяг про сімейний стан, за наявності нотаріально засвідчений договір про утримання дитини або рішення суду про аліменти чи утримання або позбавлення іншої особи права батьківства, чи про всиновлення чи опіку.
2. Утримання матір’ю чи батьком-військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу та потребує матеріальної допомоги матері (батька).
Свідоцтво про народження дитини, висновок МСЕК. За наявності – рішення суду про утримання дитини. Довідка (витяг) про сімейний стан. Свідоцтво про шлюб. Паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код).
3. Укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу з громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України.
Свідоцтво про шлюб. Паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код), витяг про сімейний стан, документи що підтверджують паспортні дані та громадянство іншої країни (статус без громадянства) чоловіка /жінки, з яким (якою) укладено шлюб.
4. Хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в цій місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, в разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості.
Тут головним документом буде висновок (постанова) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку з зазначенням особливостей хвороби та вимог до її лікування й умов, необхідних для перебування особи, що є носієм такої хвороби. Обов’язково додавайте до рапорту всі листи з попередніми зверненнями на погіршення стану самопочуття, здоров’я, умов лікування.
5. Необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
Підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, Документи, які потрібно подати до рапорту: рішення ЛКК або довідку до акту огляду МСЕК про потребу в догляді, свідоцтво про народження дитини / свідоцтво про шлюб / свідоцтво про народження самого військовослужбовця, довідку про склад сім’ї, паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код).
6. Наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей.
Свідоцтва про народження дітей. У цьому випадку не має значення – діти від одного чи кількох шлюбів. Головне, щоб батьком усіх НЕПОВНОЛІТНІХ дітей був указаний саме заявник-військовослужбовець. За наявності – рішення суду про присудження аліментів або утримання дитини.
У випадку, якщо під час проходження служби у військовослужбовця народилася третя або четверта і більше дітей – саме з цього моменту він вважається багатодітним батьком і, отримавши копію свідоцтва про народження наступної дитини, може подавати рапорт про звільнення за сімейним обставинами. Рішення органу соціального захисту про здійснення догляду. Рішення органу місцевого самоврядування про здійснення догляду. Свідоцтво про шлюб чи розлучення. Паспорт (ID-картка) та РНОКПП (ідентифікаційний код).
УВАГА!!! Якщо під час звільнення один із трьох неповнолітніх дітей перетинає межу повноліття, то з цього моменту військовослужбовець втрачає статус звільнення за цією підставою. І зобов’язаний повернутися на службу, навіть якщо в цей період дружина вагітна. Слід дочекатись народження дитини й тоді знову можна буде скористатися цією підставою – три й більше неповнолітніх дітей.
7. Неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону).
8. Довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового й начальницького складу.
Якщо для звільнення за пунктами 6 і 7 достатньо рапорту й певної інформації, що вже й так є в розпорядженні командування Збройних сил, то щодо інших пунктів особі-заявнику необхідно буде додавати документальні докази, які підтверджують його право на звільнення за певною підставою.
Нарешті добираємося до підстав звільнення для контрактників. У них є свої особливості та нюанси. Наприклад, посилання на обставини щодо сімейного стану військовослужбовців, регулюється законодавчо лише для строковиків, а для контрактників це питання не врегульоване. Однак базовим документом буде, все ж таки, контракт і його положення. Але норми контракту не повинні порушувати норми чинного законодавства України. І тому, знову звертаємось до ст. 26 Закону та частини 5 «Звільнення контрактників».
Закон встановлює порядок припинення контракту за часом:
| Підстава | У мирний час | Під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації) | З моменту оголошення мобілізації |
| закінчення строку контракту | + | + | – |
| за віком | + | + | + |
| за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність | + | + | – |
| за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку | – | – | + |
| у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів | + | + | – |
| через службову невідповідність | + | + | – |
| у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади | + | + | + |
| у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигдяді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування | + | + | – |
| позбавлення військового звання в дисциплінарному порядку | + | + | – |
| у зв’язку з систематичним невиконанням військовослужбовцем умов контракту | + | + | – |
| у зв’язку з систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця) | + | – | – |
| у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду в разі прямого підпорядкування близькій особі | + | + | – |
| у зв’язку з встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади | + | – | – |
| у зв’язку з застосуванням заборони, передбаченої ст. 1 Закону України «Про очищення влади» | + | + | – |
| ті, що не пройшли встановлений випробувальний термін, визначений ч. 1 ст. 21-2 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» | + | + | – |
| у зв’язку з закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом | + | + є нюанси щодо термінів звільнення | – |
| які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців із дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду | – | + | – |
| у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших, передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави скасованим | + | + | – |
| у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності | + | + | – |
| у зв’язку з припиненням громадянства України | + | – | – |
| за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України) | – | – | + |
| через сімейні обставини* | + | + | + |
*примітка: сімейні обставини розглядаються в наступній таблиці
КОНТРАКТНИКИ: ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ
| Підстава | У мирний час (перелік визначається Кабінетом Міністрів України Постанова № 413 від 12.06.2013 р.) | Під час дії особливого періоду (крім періодів із моменту оголошення мобілізації | З моменту оголошення мобілізації |
| військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років | – | + | – |
| виховання матір’ю (батьком)-військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають без батька (матері) | + | + | – |
| утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; утримання матір’ю (батьком)-військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) та у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька) | + | + | – |
| у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років | + | + | + |
| наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи | – | + | – |
| у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд | – | + | + |
| у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною | – | – | + |
| у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність | – | + | + |
| наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей | + | + | – |
| укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України | + | – | – |
| військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю | – | + | + |
| військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку | + | + | + |
| військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років | – | – | + |
| один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років | – | – | + |
| хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості | + | – | – |
| неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону) | + | – | – |
| довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового та начальницького складу | + | – | – |
Тепер можемо узагальнити деякі положення щодо звільнення. Всього чотири підстави:
1. Вікова.
2. Судова (набрання законної сили вироком суду щодо особи, яка скоїла кримінальне правопорушення).
3. За станом здоров’я.
4. За сімейними обставинами.
Найменше викликають питання перша та друга підстави. У будь-який час та за будь-яких обставин щодо стану в країні – критерії однакові.
Щодо підстави звільнення за станом здоров’я, тут слід розуміти, що є незалежний орган ВЛК, згідно з висновком якого ви можете отримати або звільнення як таке, або тимчасову відпустку на час лікування та відновлення.
Звільнення буде базуватись на підставі висновку комісії про НЕПРИДАТНІСТЬ до військової служби з виключенням із військового обліку.
У рапорті щодо стану здоров’я обов’язково описується стан, усі поточні проблеми зі здоров’ям, чи були раніше подібні травми, чи була або є хронічна хвороба, чи є залежність або вплив місцевості й т. і., фактичні й поточно отримані поранення, пошкодження тощо. В цьому ж рапорті слід зазначити прохання видати направлення на проходження ВЛК із метою встановлення стану погіршення здоров’я та факту непридатності до військової служби. Зазначте про небажання щодо продовження військової служби та проходження військової служби у військовому резерві Збройних сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю, якщо вона є.
Укажіть що погоджуєтеся на виключення вас із списку особового складу певної військової частини до проведення всіх необхідних розрахунків, згідно з Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах (абз. 3 пункт 242). Також у рапорті зазначте районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Стосовно таких підстав, як сімейні обставини – тут слід мати на увазі, що такі обставини можуть мати тимчасовий характер, можуть з’являтися й зникати, й це може припадати на час служби чи дії контракту. При звільненні за обраною підставою «сімейний стан», у разі зміни сімейного стану, зміни тієї обставини, за якою особа звільнилася – її військові службові зобов’язання можуть відновлюватись. Приклад простий: особа звільнилася, щоб доглядати хворого батька-інваліда І групи. Підстава цілком законна. Але через місяць чи два батько-інвалід помер. А особа-доглядач призовного віку, придатний до військової служби та перебуває на військовому обліку. Тож цілком імовірно та законно, що він знову стане військовозобов’язаним і може бути призваним до виконання військової служби.
З якими складнощами військові можуть стикатися при поданні рапорту?
Це може бути така ситуація, що унеможливить своєчасний розгляд і реалізацію рапорту. Також може мати місце людський фактор ігнорування або інших підстав. У певний час може не бути навіть технічних можливостей.
У таких ситуаціях на допомогу приходять рідні. Родичі мають право й можуть звертатися до центрів комплектування та соціальної підтримки. Вони можуть подати таке звернення, зібрати всі необхідні підтверджуючі докази, копії всіх необхідних документів, мати на руках копію з відміткою про отримання звернення уповноваженим центром комплектування й бути з ним на зв’язку. Якщо ж ви подаєте рапорт особисто командиру, то є сенс мати ще один примірник із відміткою про отримання з датою, підписом, прізвищем особи, яка отримала ваш рапорт до розгляду.
Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Обов’язково пишіть рапорт і про таку виплату! А підставою зазначайте абзац 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
При цьому, ви повинні розуміти, що можете отримати відмову, яка мотивується тим, що в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» посилання йде на Постанову КМУ, яка затверджує перелік підстав, за якими може бути звільнення. У тому числі й для контрактників. Але, якщо ви будете розуміти, в чому полягає правова колізія, яка ієрархія нормативних актів та які ваші права, то ви впевнено цей раунд виграєте й зможете отримати грошову компенсацію.
Наказом МОУ «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260 також зазначено, що одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби:
1. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
2. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
3. Особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та звільняються зі служби за власним бажанням, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із військової служби та служби осіб рядового й начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413, та мають вислугу десять календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
4. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.
5. Одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються:
– щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою – для звільнених із займаних посад;
щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення – для тих, хто на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв’язку зі скороченням штатних посад;
щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які мали право військовослужбовці за останньою займаною посадою на день відсторонення від посад (відсторонення від виконання службових повноважень) з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення – для відсторонених від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або відсторонених від виконання службових повноважень у зв’язку зі складанням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення.
Військовослужбовцям льотно-підйомного складу, які звільнені з льотної роботи на підставі постанови військово-лікарської комісії та які у зв’язку з цим звільняються з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) у розмірах, встановлених для цієї категорії військовослужбовців.
Військовослужбовцям, які після прибуття для подальшого проходження військової служби до Збройних сил України з державних органів, установ, організацій зараховані в розпорядження та звільняються зі служби, розмір одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби обчислюється виходячи з окладів за посадами, які вони обіймали в цих органах, установах, організаціях, та інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій.
6. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим із військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку з систематичним невиконанням умов контракту, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України, одноразова грошова допомога не виплачується.
7. У разі повторного звільнення військовослужбовців із військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їхньої календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання одноразової грошової допомоги, установленої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
8. Для визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби строк календарної служби осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, обчислюється згідно з пунктами 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (зі змінами).
9. Грошова допомога військовослужбовцям строкової військової служби та курсантам військових навчальних закладів із числа осіб, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовців строкової військової служби, звільнених із військової служби (навчання), виплачується в розмірі 8 посадових окладів, а зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, 12 посадових окладів.
Під час обчислення розміру грошової допомоги враховується підвищений посадовий оклад, який військовослужбовець отримував на день звільнення з військової служби (навчання).
Грошова допомога не виплачується:
курсантам військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим із військової служби у зв’язку з засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
курсантам, відрахованим із військових навчальних закладів до досягнення призовного віку, або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, в разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання.
Ще кілька хвилин вашої уваги і ви будете обізнані й юридично «підковані».
По-перше, треба розуміти, що посилання на Постанову КМУ № 413 від 12.06.13 р. при звільненні під час воєнного стану не релевантне, оскільки в самій постанові визначено, що вона встановлює перелік підстав звільнення під час мирного стану.
У 2022 році, із внесенням змін до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», було встановлено законодавцем не лише новий перелік підстав для звільнення, в тому числі в особливий період і період воєнного стану за кожним видом, статусом військового, а й вимогу, в тому числі й до КМУ, привести свої нормативні підзаконні документи у відповідність до норм цього Закону. На жаль, КМУ на сьогодні цю вимогу не виконав. Перелік підстав у Постанові набагато менший, ніж той, що встановлено Законом.
Звісно, що Закон має вищу силу, а ніж постанова КМУ, тому ми зараз, на сто відсотків законно й правомірно користуємося й посилаємося на положення не лише Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а ще й Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», яким передбачено, що:
«…сімейні обставини, які є підставою для звільнення з військової служби та формують право військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні згідно ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Тож занотуйте це собі, розкажіть своїм рідним і користуйтеся правими, які чинний спеціалізований профільний закон вам надає. Судова практика на вашому боці!
І ще один нюанс. Він може стати вам у нагоді, навіть через певний час. При звільненні за підставами «сімейний стан» вкажіть у рапорті про те, що бажаєте пройти перед звільненням комісію ВЛК. Це надасть вам можливість, навіть через певний час, при погіршенні стану здоров’я (не дай Бог, але все ж таки всі ми люди), мати підстави зв’язати погіршення з фактом виконання службових обов’язків та отримати додаткову компенсацію чи виплати на лікування, санаторне відновлення тощо.
А наостанок кілька прикладів із судових справ, які, попри всі складнощі, судова система виносить рішення саме за «буквою закону». За що велика подяка тим суддям, які виконують свої функції за покликом серця й совісті. Тож, дивимось що і як відбулося:
Кейс 1:
Те, про що я писав трішки вище – військовослужбовець звернувся до суду із позовною заявою у зв’язку з тим, що військова частина не розглядає його рапорт на звільнення. І таке буває!
У військовослужбовця троє неповнолітніх дітей на його утриманні й він має законне право на звільнення. Вирішив це право реалізувати. Але командування не розглядало його рапорт. Не реагувало на нього а ні відмовою, ні погодженням.
Згідно з правовими нормами пункту 242 Положення, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення, військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини й направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.
Звісно, що суд став на бік військовослужбовця й це цілком законно. Суд прийняв рішення, яким зобов’язав військову частину розглянути рапорт військовослужбовця на звільнення. Що далі може бути? Якщо рішення суду не буде виконано командуванням частини – його дії можуть підпадати під дисциплінарну, адміністративну й навіть кримінальну відповідальність.
Кейс 2:
Військовослужбовець звернувся до суду через відмову військової частини звільнити його за поданим рапортом у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за хворою матір’ю своєї дружини (справа №620/6644/22).
Відповідно до п. 233 Положення, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення, а в себе слід мати оригінали всіх підтверджуючих документів.
Враховуючи те, що позивачем до рапорту були долучені докази на підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за хворою матір`ю своєї дружини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмову військової частини щодо звільнення зі служби військовослужбовця.
Кейс 3:
Військовослужбовець звернувся до командування з рапортом та відповідним пакетом підтверджувальних документів про звільнення з військової служби за п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки його дружина має групу інвалідності та потребує постійної сторонньої допомоги, однак в усному порядку командування повідомило, що підстав для звільнення немає й тому рапорт не буде підписаний і задоволений, при цьому не пояснюючи юридичних причин такої відмови.
Так з’явилася адміністративна справа №140/5304/22, внаслідок якої суд висловив свою позицію таким чином: відповідно до абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, під час воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи.
Системний аналіз абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) за таких підстав:
– у разі наявності дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності. При цьому вказана норма не ставить звільнення з військової служби в залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість через те, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність;
– та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи.
У зв’язку із наведеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ, оскільки його дружина є особою з інвалідністю III групи.
І такі приклади можна продовжувати.
Але як використати для себе цю інформацію? Ми пропонуємо спочатку підготуватись до подання рапорту. З’ясувати погляди керівників ваших частин на питання звільнення, перевірити наявність усіх документів у себе та при розмові з керівництвом спокійно зазначити, що невиконання норм закону тягне за собою ваше звернення до суду. І це лише відтермінує виконання вашої законної вимоги. А для керівництва може обернутися додатковими скаргами, дисциплінарними або адміністративними порушеннями, для держави – додатковими витратами на розгляд абсолютно законної вимоги і т. і.
Ми проти того, щоб погрожувати один одному, це не призводить до порозуміння, але вважаємо, що обґрунтоване доведення інформації, як вона є, приведення прикладів судових рішень із подібних питань може значно зменшити негативні наслідки поточної відмови щодо вашого рапорту. Крім того, ви інколи зможете почути, що вас попросять подати цей позов, «щоб до керівництва також не було претензій» і так можна уникнути непорозумінь, протистоянь, втрати часу й людяності.
Миру нам і Перемоги!
Будьте уважні: використане законодавство актуальне на 08 серпня 2023 року
Керуючий адвокат адвокатського бюро «Керімов та партнери»,
кандидат юридичних наук, юрисконсульт Харківської обласної
ГО «Спілка ветеранів АТО»
Алік КЕРІМОВ