12 Березня, 2024

Грошова допомога ветеранам: Обмеження соціальних прав у воєнний період

Ветеран з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, який мав право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі також – Закон № 3551-XII). Він звернувся із позовом до Пенсійного фонду у зв’язку із тим, що вважав, що розмір цієї допомоги мав бути 8 мінімальних пенсій за віком, але сплатили лише 3906 гривень. Ветеран просив зобов’язати ПФУ доплатити цю суму, оскільки вважав, що у чинному законодавстві норми, якою б надавалось право Кабінету Міністрів України зменшувати розмір зазначеної грошової допомоги.

Суд першої інстанції прийняв рішення на користь ветерана, визнаючи йому право на отримання грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних заробітних плат, як це передбачено діючим законодавством. Проте апеляційний суд відхилив це рішення, посилаючись на положення Бюджетного кодексу України, яке надає Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та розміри державних соціальних стандартів та гарантій в умовах воєнного стану чи мобілізації. Зокрема, апеляційний суд посилався на абзац 3 підпункту 2, пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, згідно з яким у воєнний період Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку та розмірів соціальних стандартів та гарантій на підставі наявних фінансових ресурсів.

Отже, Кабінет Міністрів України встановив Порядок №540, яким визначено розмір грошової допомоги для ветеранів II групи у розмірі 3906 гривень, виходячи з наявних фінансових ресурсів. За цим рішенням суду, оскільки ветеран уже отримав зазначену суму, його права не порушені.

ВС КАС також затвердив висновок про правомірність рішення апеляційного суду, розглядаючи касаційну скаргу ветерана. Колегія суддів Вищого суду уточнила, що до введення воєнного стану і прийняття спірного порядку Кабінету Міністрів України, суди враховували редакцію Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.
Відзначено, що до введення воєнного стану застосовувалась редакція, відповідно до якої інвалідам війни II групи виплачується разова грошова допомога в розмірі вісім мінімальних пенсій за віком. Проте, згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану та його подальшим продовженням, КМУ зобов’язаний був невідкладно забезпечити фінансування та вжити інші заходи в межах повноважень, пов’язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

«Юридичний відділ «Спілки ветеранів АТО» багато робить для захисту соціальних прав ветеранів війни.Ветерани війни,як були раніше,так і зараз, – сама не захищена верства населення. Хлопці,які виконали свій конституційний обов’язок,повертаючись з війни,бачать цю несправедливість.Те,що робить в нашій державі для їх захисту. Тож по даному рішенню суду,можу сказати,що є юридичичний акт звуження прав ветеранів,передбачених законом України «Про статус ветеранів війни,гарантій їх соціального захисту». Бачимо, що соціальна допомога звужена,але рішення суду вступило в законну силу і аргументувалося на Законі України та підзаконних актах. Я сподіваюсь,що це звуження прав ветеранів буде тільки на час воєнного стану.Оскільки ми пам’ятаємо ситуацію стосовно монетизації,пільг для ветеранів,в яких ми брали участь в судовому порядку.Стосовно цих виплат,які мають бути відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» до 5 травня,тут ми в усіх випадках підтримували статус,підтримували законні інтереси наших ветеранів.Будемо надіятись,що після закінченя воєнного стану, держава наведе в цьому порядок і виплати будуть дійсно такими,як передбачено Законом України, в належному розмірі», – зазначив адвокат, почесний голова ГО “Спілка ветеранів АТО” Віктор Волчелюк

Отже, на підставі введеного воєнного стану та відповідного Указу Президента, Кабінет Міністрів України встановив новий порядок виплати грошової допомоги для інвалідів війни, ураховуючи обставини воєнного стану та наявність фінансових ресурсів. Таким чином, суди визнали законність рішення Кабінету Міністрів України і відхилили касаційну скаргу ветерана.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Стаття 46 Конституції – яка якраз регламентує питання соціального захисту – у цьому переліку, як бачимо – відсутня. Тобто, право соціального захисту, гарантоване ст. 46 Конституції України, може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Враховуючи це, законодавець в абз.3 пп.2, п.22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України установив, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

На виконання вищезазначених положень, КМУ своєю постановою “Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», встановив Порядок № 540. Згідно з цим порядком, розміри разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року визначено наступним чином: для осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи в розмірі 3906 гривень.

Отже, враховуючи вищезазначене, а також рішення Конституційного Суду України (КСУ) від 22 травня 2018 року № 5-р/2018, від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (пункт 2.1), від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 (пункт 5), ст. 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 15 Європейської конвенції з прав людини, держава, виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей, має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. В разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо, держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків. Це робиться з метою збереження справедливого балансу між інтересами конкретної особи та суспільства загалом.