Грошова допомога ветеранам: Обмеження соціальних прав у воєнний період

Ветеран з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, який мав право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі також – Закон № 3551-XII). Він звернувся із позовом до Пенсійного фонду у зв’язку із тим, що вважав, що розмір цієї допомоги мав бути 8 мінімальних пенсій за віком, але сплатили лише 3906 гривень. Ветеран просив зобов’язати ПФУ доплатити цю суму, оскільки вважав, що у чинному законодавстві норми, якою б надавалось право Кабінету Міністрів України зменшувати розмір зазначеної грошової допомоги.

Суд першої інстанції прийняв рішення на користь ветерана, визнаючи йому право на отримання грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних заробітних плат, як це передбачено діючим законодавством. Проте апеляційний суд відхилив це рішення, посилаючись на положення Бюджетного кодексу України, яке надає Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та розміри державних соціальних стандартів та гарантій в умовах воєнного стану чи мобілізації. Зокрема, апеляційний суд посилався на абзац 3 підпункту 2, пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, згідно з яким у воєнний період Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку та розмірів соціальних стандартів та гарантій на підставі наявних фінансових ресурсів.

Отже, Кабінет Міністрів України встановив Порядок №540, яким визначено розмір грошової допомоги для ветеранів II групи у розмірі 3906 гривень, виходячи з наявних фінансових ресурсів. За цим рішенням суду, оскільки ветеран уже отримав зазначену суму, його права не порушені.

ВС КАС також затвердив висновок про правомірність рішення апеляційного суду, розглядаючи касаційну скаргу ветерана. Колегія суддів Вищого суду уточнила, що до введення воєнного стану і прийняття спірного порядку Кабінету Міністрів України, суди враховували редакцію Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.
Відзначено, що до введення воєнного стану застосовувалась редакція, відповідно до якої інвалідам війни II групи виплачується разова грошова допомога в розмірі вісім мінімальних пенсій за віком. Проте, згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану та його подальшим продовженням, КМУ зобов’язаний був невідкладно забезпечити фінансування та вжити інші заходи в межах повноважень, пов’язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

«Юридичний відділ «Спілки ветеранів АТО» багато робить для захисту соціальних прав ветеранів війни.Ветерани війни,як були раніше,так і зараз, – сама не захищена верства населення. Хлопці,які виконали свій конституційний обов’язок,повертаючись з війни,бачать цю несправедливість.Те,що робить в нашій державі для їх захисту. Тож по даному рішенню суду,можу сказати,що є юридичичний акт звуження прав ветеранів,передбачених законом України «Про статус ветеранів війни,гарантій їх соціального захисту». Бачимо, що соціальна допомога звужена,але рішення суду вступило в законну силу і аргументувалося на Законі України та підзаконних актах. Я сподіваюсь,що це звуження прав ветеранів буде тільки на час воєнного стану.Оскільки ми пам’ятаємо ситуацію стосовно монетизації,пільг для ветеранів,в яких ми брали участь в судовому порядку.Стосовно цих виплат,які мають бути відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» до 5 травня,тут ми в усіх випадках підтримували статус,підтримували законні інтереси наших ветеранів.Будемо надіятись,що після закінченя воєнного стану, держава наведе в цьому порядок і виплати будуть дійсно такими,як передбачено Законом України, в належному розмірі», – зазначив адвокат, почесний голова ГО “Спілка ветеранів АТО” Віктор Волчелюк

Отже, на підставі введеного воєнного стану та відповідного Указу Президента, Кабінет Міністрів України встановив новий порядок виплати грошової допомоги для інвалідів війни, ураховуючи обставини воєнного стану та наявність фінансових ресурсів. Таким чином, суди визнали законність рішення Кабінету Міністрів України і відхилили касаційну скаргу ветерана.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Стаття 46 Конституції – яка якраз регламентує питання соціального захисту – у цьому переліку, як бачимо – відсутня. Тобто, право соціального захисту, гарантоване ст. 46 Конституції України, може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Враховуючи це, законодавець в абз.3 пп.2, п.22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України установив, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

На виконання вищезазначених положень, КМУ своєю постановою “Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», встановив Порядок № 540. Згідно з цим порядком, розміри разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року визначено наступним чином: для осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи в розмірі 3906 гривень.

Отже, враховуючи вищезазначене, а також рішення Конституційного Суду України (КСУ) від 22 травня 2018 року № 5-р/2018, від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (пункт 2.1), від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 (пункт 5), ст. 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 15 Європейської конвенції з прав людини, держава, виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей, має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. В разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо, держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків. Це робиться з метою збереження справедливого балансу між інтересами конкретної особи та суспільства загалом.

Мобілізація нас не врятує

ГО “Спілка ветеранів АТО” публічно виступила з пропозицією щодо надання пріоритетного права (або квотного принципу) ветеранам при працевлаштуванні на державну службу. Громадське об’єднання ветеранів пропонує передбачити відповідні правові норми при розробці законопроекту “Про основні засади ветеранської політики в Україні”.

Ми, ветеранська спільнота, звертаємося до державної влади і до громадськості України: Мобілізація нас не врятує. Ситуація із законом щодо мобілізації перетворилася у своєрідну “мильну оперету”, яка відволікає увагу українського народу від основного. Створення принципово нового, мілітаризованого суспільства. 

Перш за все нам потрібно зрозуміти: мобілізація нас не врятує.  

Адже сама мобілізація – це явище достатньо короткочасне й вона призначена вирішити тільки ті проблеми, які зараз існують на фронті.  

Між тим, в умовах  війни з РФ – яка триває вже 10 років, вкрай необхідним є формування нової державної політики щодо військової служби. Державної політики, аналогічної тієї, яка, наприклад, реалізується у Швейцарії та Ізраїлі. 

Потрібно кардинально переглянути весь комплекс взаємовідносин та обов’язків, котрі встановлюються між державою та громадянами – в розрізі встановлення головним чинником у цьому проходження військової служби. 

Події 2014 та 2022 років ясно вказують, що Україна буде і далі втрачати людей і території без наявності значного мобілізаційного ресурсу – підготовленого населення, що має власну зброю та досвід військової служби. Це, разом із чіткими, відпрацьованими планами щодо дій та заходів в разі небезпеки, є єдиним можливим майбутнім для нашої держави.

Так само, як це вже стало для Ізраїлю та Швейцарії.

Нам – як державі, необхідно встановлення обов’язкової військової підготовки  в першу чергу для всіх державних службовців і депутатів всіх рівнів. 

Для чого потрібна державна служба – якщо само існування держави під загрозою? 

Чиновникам і депутатам необхідно стати наочним взірцем принципу готовності до захисту та оборони української нації. 

Представники усіх трьох гілок влади мають стати кістяком держави – а не її паразитарним утворенням під час війни. І це можливо тільки за умов нового суспільного договору – укладання якого вимагаємо ми, ветерани. Всі ті колишні менеджери, водії маршруток, вчителі та підприємці – кого посадовці з теплих кабінетів використовують вже 10 років, зробивши себе недоторканими для війни та військової служби.Тільки так ми зможемо нарешті покласти край цій нескінченній війні і сподіватися на перемогу. На наше глибоке переконання, все інше – свідома омана українського народу.  

Саме тому, ГО “Спілка ветеранів АТО” виступає ініціатором внесення відповідних положень у законопроект “Про основні засади ветеранської політики в Україні” – за якими ветерани російсько-української війни мають отримати правові преференції (або квотний принцип) під час прийняття їх на державну службу. 

Просимо громадськість підтримати нашу ініціативу.

Із повагою до ветеранів… у межах чинного законодавства

Ветерани російсько-української війни, представники ГО «Спілка ветеранів АТО» систематично вивчають ситуацію щодо ветеранської політики в усіх галузях, зокрема медичного забезпечення ветеранів. Вони уважно слідкують за змінами на законодавчому рівні, діяльністю профільних міністерств, робота та її відсутність в обласних і міських адміністраціях, причини надмірної активності чи повної безініціативності окремих чиновників і депутатів. Наші юристи звертаються із запитами щодо ветеранської політики, а журналісти намагаються отримувати коментарі від уповноважених осіб на всіх рівнях влади.

ВОЇНИ ПОТРЕБУЮТЬ УВАГИ!

І коли ми отримуємо відповідь на наші запити та звернення, коли з’являється нова інформація після спілкування з черговим чиновником, усім отриманим ділимося з нашими шановними читачами, з учасниками бойових дій і ветеранами, для яких ми власне й працюємо.

Ось що розповів керівник підрозділу надання медичної допомоги ГО «Спілка ветеранів АТО» Юрій Даніленко:

– На наш запит ми отримали відповідь від Північного регіонального департаменту Національної служби здоров’я України. Зверталися з метою, щоб роз’яснили, чи існує хоча б одна програма для ветеранів, якою опікується НСЗУ? Із директором департаменту Вікторією Мілютіною попередньо була особиста зустріч, тепер є ще й офіційна відповідь. Нам дуже детально пояснили про програму медичних гарантій, про програму «Доступні ліки». Але ж ці програми діють для всіх без виключення громадян і надання пільг захисникам не передбачено жодною з них.

Як медик, Юрій Даніленко може визначити з переліку хвороб саме ті, що притаманні ветеранам. Це – захворювання суглобів і хребта, від постійного носіння бронежилета, та переломи кінцівок, які довго не зростаються та викликані травмами й пораненнями. Однак навіть ці специфічні для військових хвороби не дають ніяких пріоритетів і пільг ветеранам.

– Мені здається, – говорить керівник підрозділу, – що люди, які опікуються здоров’ям українців, повинні нарешті зрозуміти: ті, хто пройшов війну, отримав поранення чи інвалідність, потребують значно більшої уваги й безумовно заслуговують на неї. Це цілком виправдано й логічно!..

НЕ РОЗМЕЖОВУЄМО СТАТУС ГРОМАДЯН…

Позиція державних органів, що мають піклуватися здоров’ям громадян, виявилася для нас дещо дивною. Тому журналіст вимушений був ще раз звернутися до директора департаменту НСЗУ Вікторії Мілютіної, щоб остаточно переконатися, що ветеранські програми в діяльності цієї державної організації не передбачені.

– Чи існує програма, яка була б присвячена ветеранам і реалізацією якої опікується НСЗУ?

– Зустрічаючись із представниками Спілки ветеранів АТО, ми висвітили проблему й дуже розгорнуто відповіли на це питання. Більш того, підготували листа з посиланнями на всі існуючі нормативні документи. Я не погоджуюся з вашою тезою, що держава нічого не робить і не готова до зустрічі захисників і захисниць. Хочу сказати, що Україна дбає про своїх героїв, які захищають державу. Ветерани війни можуть розраховувати на безоплатні медичні послуги – діагностику, лікування, реабілітацію та інші потреби. Усе це повністю покриваються програмою медичних гарантій. Також існує програма «Доступні ліки», якою також можуть користуватися ветерани.

– Ці програми орієнтовані саме на учасників бойових дій?

– Програма медичних гарантій відповідає за медичне забезпечення всіх українців. Згідно з цією програмою, ми не розмежовуємо статус людини на військового, ветерана, цивільного. Медична допомога надається будь-якому громадянину України на загальних засадах. Але сприяти поверненню військових і цивільних українців, які мають травмування, до активного й повноцінного життя – одне з пріоритетних завдань нашої галузі. Із цією метою введений пакет «Реабілітаційний» для забезпечення людей, що постраждали від війни, в тому числі військовослужбовців і ветеранів. Звичайно, цим пакетом може скористатися будь-який громадянин України, але ж ми розуміємо, що розроблений він для повернення до повноцінного життя тих, кому війна завадила повноцінно жити. Із кінця 2022 року існує пакет психологічної допомоги, який, у першу чергу, був відпрацьований для забезпечення потреб ветеранів, котрі повернулися із фронту.

…ЩОБ НЕ ПОРУШУВАТИ ПРАВА ПАЦІЄНТІВ

– Усе це добре, але мене цікавить чи користується ветеран хоча б якимось пріоритетом на фоні тих громадян, які з різних причин не брали участі в захисті держави й не ризикувати власними життям і здоров’ям?

– Якщо ми говоримо про формування ставлення до ветеранів у суспільстві, то особисто я вважаю, що всі системи в країні мають бути переналаштовані з повагою до ветеранів і ветеранок, захисників і захисниць. Тому, коли ветеран звертається за медичною допомогою, ми говоримо керівникам закладів, що такі люди мають обслуговуватися без черги й до них повинне бути особливе ставлення. Користуючись можливістю, я звертаюся до громадських об’єднань ветеранів, а також усіх без виключення захисників. Якщо вам не приділили належної увагу, не прийняли без черги, відмовили в тому, в чому не мали права відмовляти, діяти за таким алгоритмом: запитати й занотувати прізвище, ім’я та по батькові, посаду медичного працівника, який відмовляє, а також підстави, на яких від це робить. Якщо розв’язати питання не вдалося, треба звернутися до керівника медзакладу. Якщо і це не допомогло, радимо подати офіційну скаргу до Національної служби здоров’я України. Зробити це можна на офіційному сайті НСЗУ або зателефонувавши на гарячу лінію за коротким номером 16-77. Прийом громадян фахівцями Північного міжрегіонального департаменту здійснюється щосереди з 15.00 до 17.00 години за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, під’їзд № 4, 8 поверх. Більш детальну інформацію можна отримати за телефоном +38(057) 341 42 97. Ми активно реагуємо на всі ваші звернення.

– А не простіше було б пріоритетне право ветерана визначити на законодавчому рівні? Ідеться про ту кількість ветеранів, які є вже зараз і яких у наступні часи буде ставати все більше й більше.

– Я уявляю, скільки буде ветеранів після мобілізації, оскільки займаюся допомогою цій категорії, починаючи з 2014 року. Але НСЗУ має дбати про всіх громадян України, без будь-яких виключень. А на рівні держави існує низка законів, які визначають статус ветерана, передбачають його права й зобов’язують служби дотримуватися цих прав. Я розумію, що закони ці були прийняті без урахування сьогоднішніх реалій. Тому вони мають переглядатися й я впевнена, що будуть і вноситися зміни, і прийматися нові закони. НСЗУ опікується здоров’ям усіх українців, але з особливою повагою ставиться саме до захисників і ветеранів.

– Чи може НСЗУ звертатися до органів влади з ініціативою створення програм, які будуть адресовані саме захисникам – учасникам бойових дій?

– У Програмі медичних гарантій ми відображаємо інтереси ветеранів. У першу чергу! Зараз, за ініціативи Міністерства охорони здоров’я, Кабінетом Міністрів була прийнята Постанова, яка має достатньо довгу але зрозумілу назву: «Деякі питання реалізації пілотного проєкту щодо зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України». Коли програма буде забезпечена коштами й почне діяти, НСЗУ також буде її адмініструвати. Про ветеранів зараз дбають Міністерство охорони здоров’я, Міністерство у справах ветеранів, Міністерство соціальної політики, місцеві органи влади. Якщо ми в Програмі медичних гарантій будемо виділяти будь-яку категорію й надавати їй пріоритетність, це буде порушенням прав пацієнтів. А цього ми в своїй роботі допустити не можемо!..

СТАВЛЕННЯ ДО ВЕТЕРАНІВ – ЗАПОРУКА ПАТРІОТИЗМУ!

У людей, близько не знайомих із проблемами ветеранів, може виникнути питання, чому ми так наполегливо загострюємо увагу на тому, що мають бути програми, адресовані саме захисникам і захисницям? І не просто захисникам, а захисникам України – держави, в якій ми мешкаємо й яку обороняємо від жорстокого й нещадного агресора! Тому тут без конкретного прикладу ніяк не обійтися.

Голова Громадської спілки «Консорціум ветеранських об’єднань Сходу» Павло Федоров першу свою контузію отримав перед звільненням Балаклії в кінці літа 2022 року. У грудні під час боїв під Кремінною, в Серебрянських лісах, були множинні контузії. Після цього довелося лікуватися у трьох медичних закладах у Дніпрі й госпіталі в Харкові. Найгірше, що наслідки цих контузій зараз не дають можливості повноцінно жити. не зникають і постійно потребують лікування й медичної реабілітації.

– Фізрозчин мені надають, усі інші необхідні ліки доводиться купувати за власний кошт, – розповідає ветеран. – Зрозумійте, ми не потребуємо для себе якогось надприродного ставлення! Мене ображає не той факт, що я прирівняний до будь-якої цивільної людини. Мене ображає, що на рівні центральної й місцевої влади ставлення до мене таке саме, як і до ухилянта, колаборанта, сепаратиста чи простого ждуна «руского міра».

Павло Федоров уважає, що повинні існувати постійно діючі програми для ветеранів як на національному, так і місцевому рівнях. Він також упевнений, що однією із причин складності проведення мобілізації є ставлення до захисників. Люди призовного віку бачать, як доводиться виживати тим, хто прийшов із фронту, а особливо – пораненим, контуженим, інвалідом. А оскільки нікому не хочеться повторювати подібний шлях і поневірятися госпіталями, лікарнями та аптеками, тому й збільшується кількість ухилянтів, а патріотів, при такому відношенні, відповідно стає все менше й менше…

Олександр ОЛЕКСІЄНКО

Пільги на проїзд для ветеранів: боротьба за справедливість

Ветеран війни Петро має право на пільговий проїзд у пасажирському транспорті. Коли ветеран хотів скористатися своєю пільгою і взяти квиток на автобус Чернігів – Київ, військовослужбовцю було відмовлено, враховуючи попередньо пред’явлене посвідчення. Петру довелося заплатити повну вартість квитка.

Таке ставлення до учасника бойових дій обурило ветерана і він вирішив звернутися до Чернігівського бюро правової допомоги. Ветерани війни мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу — допомогу зі зверненням до суду. Адвоката Ігоря Савицького, який співпрацює із системою безоплатної правничої допомоги, призначили представляти інтереси ветерана у суді.

Відповідно адвокат підготував та подав до суду позовну заяву до перевізника та автостанції про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. Свій позов він аргументував нормами чинного українського законодавства.

Згідно статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава забезпечує надання пільг учасникам бойових дій та особам прирівняних до них, зокрема безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду — також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Законом України «Про автомобільний транспорт» встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобуса посвідчення встановленого зразка.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Суд вирішив позов задовольнити частково, зокрема визнати дії перевізника протиправними, стягнути на користь ветерана війни 290 гривень відшкодування понесеної матеріальної шкоди та 1000 гривень відшкодування моральної шкоди.

Натомість суд відхилив прохання про визнання дії автостанції незаконними та зобов’язати автостанцію усунути порушення прав позивача щодо розміщення оголошення на автостанції про безкоштовний проїзд ветеранів війни.

Оскільки автостанція отримує агентську винагороду за надання комплексу обов’язкових послуг на своїй території, пов’язаних з організацією та проведенням процесу прийому та відправлення пасажирів автобусами перевізника. Ці послуги включають у себе продаж квитків, диспетчерське керівництво, організацію прибуття та відправлення автобусів, інформування водіїв про умови дорожнього руху.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 750/3528/23

Безвісти зниклі: проблеми залишаються

Юристи і правозахисники ГО «Спілка ветеранів АТО» та проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» – Алік Керімов, Андрій Гур’єв і адвокатські об’єднання, керовані ними, розповіли, що змінилося в їхній роботі, які були звернення від ветеранів і їхніх родин, чого досягли зі своїми клієнтами в останній час.

Однією з головних тем звернень, на жаль, залишається проблема безвісти зниклих бійців. І така тенденція під час війни є природньою, особливо під час загострень на полі бою. Так звані «м’ясні штурми запорєбрікових асвабадітєлєй», в яких ворог кладе масу свого біологічного непотребу, не проходять безслідно й для наших бійців. Тому за півтора місяці поточного року звернень щодо зниклих безвісти стало значно більше.

ТІЛА ЗАГИБЛИХ НА ПОЛІ БОЮ

– Із останніх справ, у яких досягнуто певного результату, – говорить Алік Керімов, – доречно буде розповісти про одну, найпоказовішу на сьогоднішній день. Звернулася до нас дружина щодо зниклого в листопаді минулого року в районі Бахмута військовослужбовця. Назвемо її Наталя. Чоловік її був там на власному авто, причому авто лишилося на місці, а він зник.

Наталі на момент звернення до адвокатського бюро ніхто нічого не повідомляв про долю її чоловіка, не виплачувалися кошти, не були внесені відомості до Єдиного реєстру щодо зникнення. Саме цим юристи й зайнялися: відкрили кримінальне провадження, подали заяви щодо виплат. Справа в тому, що родина безвісти зниклого щомісяця має отримувати по 100 тисяч гривень. Тому Наталі одразу виплатили кошти за три місяці. Зараз Керімов зі своєю клієнткою працюють над пошуком свідків серед військових і сподіваються, що комусь із них відомі обставини зникнення й що такі свідчення будуть отримані.

– Перше питання, з яким звернулася до нас Наталя, – розповідає далі Алік, – допомогти знайти безвісти зниклого чоловіка. Після того, як телефонний зв’язок із чоловіком перервався, вона стала телефонувати до військової частини, звідки невдовзі прийшло повідомлення, що чоловік є безвісти зниклим. Під час спілкування стало зрозуміло, що їй нічого невідомо про кримінальне провадження, що ніяких виплат вона не отримувала. Наталя намагалася звертатися до поліції, але отримала відповідь, що звертатися до них мають не члени родини, а військова частина. Поліція, як до повномасштабного вторгнення, так і в часи війни, продовжує залишатися найбільш аморфним і бездіяльним органом. На неї слід тиснути й вимагати виконання покладених законодавством функцій. Родинам це буває не завжди під силу, тому на цьому етапі не зайвим є звернення до адвоката.

Важливим документом у справі безвісти зниклого та визнання його загиблим є акт службового розслідування, який складається уповноваженими особами військової частини. Тому дружина, разом з юристом, подали запит до частини, в якій служив чоловік. Поки що відповіді не отримали, але сподіваються, що в акті буде інформація щодо свідків події зникнення. Наталя не полишає надію, що чоловік може бути в полоні. Тому адвокат Керімов працює й у цьому напрямку – періодично звертається до державних і міжнародних структур, які займаються обліком військовополонених.

Також Керімов розповів про найрозповсюдженіші випадки, з якими доводиться стикатися під час звернень. Зараз у місцях бойових дій дуже важко, а часто зовсім неможливо, забрати тіла загиблих із поля бою. У таких випадках військовослужбовці визнаються зниклими безвісти, аж поки не буде знайдене та упізнане тіло або суд не визнає факту загибелі. А для визнання слід надати до суду свідчення побратимів, що знаходилися поруч і були свідками події. Якщо таких свідчень не вдається отримати, то треба чекати півроку й лише після цього терміну звертатися до суду. Добре, коли звернення буде підкріплене документами, що зниклий у полоні не значиться. Після того, як спливуть шість місяців із моменту зникнення, звертатися з позовом може як військова частина, так і будь-який член родини безвісти зниклого.

– Були звернення від членів родин військових, які зникли безвісти, – завершує свою розповідь Алік Керімов, – із приводу того, що їм виплачують не сто тисяч, а 25 чи 33. Як правило, й у нас є цьому безліч підтверджень, на такі запити отримуємо відповіді, що сума розподіляється на всіх членів родини, яких зазначив військовий під час підписання контракту. Приміром, сума ділиться між дружиною, матір’ю й дочкою від першого шлюбу. У такому випадку всі отримують по 33 тисячі щомісячно, а дружина чомусь вирішила, що лише їй має надходити вся сума. Випадків, коли військова частина навмисно б зменшувала суму виплат за зниклого безвісти військовослужбовця, в моїй практиці не було…

РОБИТИ ТРЕБА ВСЕ МОЖЛИВЕ!

Андрій Гур’єв також підтверджує, що за останній час звернень із приводу зниклих безвісти стало значно більше.

– Після такого звернення, – повідомляє адвокат, – я направляю заяву до поліції про відкриття кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР. Також намагаюся відпрацьовувати питання можливого перебування в полоні. Це суттєва інформація, яка може або виключати сподівання родичів і близьких людей, або підтверджувати, що військовослужбовець живий. Такі документи також будуть корисними через півроку, коли в суді слід буде доводити факт загибелі особи… Усі історії звернень із приводу безвісти зниклих є однотипними, схожими за своїм характером, тому розповідати про них немає жодного сенсу. Я поділюся власними враженнями лише про один приклад, який дещо відрізняється від усіх інших…

Сталося так, що цивільна дружина Світлана на момент звернення до юридичної консультації вже мала підтвердження, що чоловік перебуває в полоні й знаходиться в Бєлгородській області. Але до цього військовослужбовець уважався зниклим безвісти, поки через деякий час не надійшла інформація про його полон. І знаходився він там із квітня минулого року. Адвокат зробив усе, щоб полоненого включили до списків на обмін. Але 24 січня було збито ворожий літак Іл-76, а та сторона заявила, що в цьому літаку знаходилися військовополонені. В оприлюдненому московським блогером списку значився й чоловік Світлани.

– Наразі доля цієї людини невідома, – говорить Андрій Гур’єв. – Це нестандартна ситуація, бо встановити, що трапилося насправді дуже складно. Зараз невідомий юридичний статус особи. Майже за місяць російська сторона не надала ніяких підтверджень загибелі, а наші офіційні канали також не оприлюднили жодної інформації. Тому де-юре він знаходиться в полоні, а де-факто – перебуваючи в полоні, зник безвісти.

Андрій розповів, що навіть із такими тяжкими й нетривіальними випадками він намагається працювати й знайти хоч якийсь законний вихід із становища, що склалося. Готує повторні запити до національних органів, які займаються військовополоненими, до міжнародної організації «Червоний Хрест». Це те, що стосується юридичних каналів. Щодо неюридичних, сім’я звертається до рідних, близьких, знайомих, телеграм-каналів, волонтерів і до всіх, кого можна задіяти.

– Я розумію, що потрібно робити все можливе, – попереджає Гур’єв, – але особисто я до такої інформації ставлюся скептично, бо перевірити її дуже важко… Щодо цивільної дружини. Не зважаючи на те, що Світлана в юридичні площині ніде не фігурує, бо всі звернення ми оформлювали через рідного брата полоненого, але може трапитися й таке, що необхідно буде доводити зв’язок між зниклою особою та цивільною дружиною. У такому випадку ми звертаємося до суду, надаємо підтвердження спільного проживання – показання свідків, сусідів і родичів, факти спільних покупок, отримання документів, у яких наводиться спільна адреса…

Із метою отримати коментар щодо правової допомоги родинам безвісти зниклих і військовополонених ми звернулися до начальника штабу ГО «Спілка ветеранів АТО» Влада Якименка. І ось що він відповів:

– Тут маємо звернути увагу на проблеми які виникають в юридичній площині й про які ми завжди говоримо та вимагаємо негайної реакції від уповноважених осіб. У першу чергу, це звернення від наших побратимів із фронту, в яких вони скаржаться, що командування деяких військових частин надає усні накази не оформляти відповідним чином військових, які загинули на ворожих позиціях. Навіть у тих випадках, коли є свідки подій. Їх записують як безвісти зниклих і це є величезним випробуванням для родин: невизначеність, ілюзія надії, відсутність належних виплат. Окрім цього, під час проведення експертизи ДНК існує суттєва бюрократія: іноді рідним доводиться дуже довго чекати результатів. Усе це вимагає кваліфікованої допомоги юристів та адвокатів. Державна паперова машина погано справляється зі своїми обов’язками. Війна – це завжди колосальний хаос, але не слід забувати, що держава має дбати про людей і в першу чергу тих, хто зі зброєю в руках зараз захищає Україну…

Спілка ветеранів АТО в межах проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» постійно надає безкоштовну юридичну допомогу ветеранам, військовослужбовцям і членам їхніх родин в офісі Спілки або в режимі онлайн за допомогою месенджерів. Записатися на консультацію можна з 10 до 16 години за номером телефону +38 066 734 72 07 чи написавши на електронну пошту svato@i.ua

Олександр ОЛЕКСІЄНКО

Черговий ганебний законопроєкт Верховної Ради

Незважаючи на протести та вимоги ГО “Спілка ветеранів АТО” заборонити під час війни процеси скупки українських земель агрохолдінгами та земельними баронами, ані президент, ані Верховна Рада на це не відреагували.

З 1 січня 2024 року українська земля, за яку віддали та віддають своє життя та здоров’я тисячі воїнів, вільно продається тисячами гектарів. Юридичні та фізичні особи концентрують у своїй власності величезні земельні масиви. Тоді як українські села фактично знелюднені: більша частина чоловіків — на фронті.
І на тлі цього депутати Верховної Ради намагаються прийняти законопроєкт, за яким ветерани російсько-української війни можуть отримати українську землю виключно в ОРЕНДУ.

Мова йде про законопроєкт №10417 від 23.01.2024 р. «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо пільгового надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності учасникам бойових дій». Цим законопроєктом депутати ВР хочуть встановити і остаточно закріпити порядок, за яким ветерани стануть тимчасовими орендарями землі, не заважаючи земельним баронам викуповувати у свою власність під час війни цілі регіони.

ГО “Спілка ветеранів АТО” вважає це зрадою українського народу — до якої призвело те, що депутати всіх рівнів, та в першу чергу Верховної Ради, під час війни не проходять обов’язкової військової служби. Тим самим вони вже фактично не являються повноважними представниками українського народу, який зараз відстоює свою незалежність зі зброєю у руках.

Особливості підготовки проєктів на грантові конкурси «Українського ветеранського фонду»

Запрошуємо ветеранів та членів їх родин у цю суботу, 24 лютого о 14.00, на онлайн-семінар «Особливості підготовки проєктів на грантові конкурси «Українського ветеранського фонду» із серії ” Основи підприємництва для ветеранів”.

На семінарі будуть розглянуті такі питання:
1. Процедура проведення конкурсу УВФ
2. Пакет необхідних документів для подачі проєктної заявки
3. Особливості підготовки Проєктної заявки
4. Особливості підготовки кошторису проєкту
5. Процедура оцінки проєктних заявок. Як отримати найвищий бал та стати переможцем грантового конкурсу УВФ.

Запрошення на семінар ви отримаєте після реєстрації за посиланням:
https://svato.kh.ua/dopomoga-u-praczevlashtuvanni-konsultaczi%d1%97-shhodo-vidkrittya-veteranskogo-biznesu/

Даний проект реалізується ГО “Спілка ветеранів АТО” та ГО “Асоціація приватних роботодавців” за підтримки урядів Великої Британії, Швеції, Швейцарії та Канади.

Програма судової реабілітації для ветеранів: суть та мета

Для втілення прагнень громадян України до євроінтеграції важливим є розвиток інституцій та процедур, орієнтованих на потреби людей. Один з аспектів цього – реінтеграція ветеранів, тих, хто поставив інтереси держави на перше місце. Крім надання пільг і послуг, важливе також забезпечення ветеранам доступу до справедливого суду. 

1. Розширення пільг та послуг для ветеранів є не лише ключовим обов’язком держави, а й гарантією майбутньої безпеки, а також необхідним кроком для підвищення престижності професії військовослужбовця. 

В першу чергу ветеран має право звернутися до суду з позовом до держави та отримати справедливе, обґрунтоване рішення. Ветерани, які повертаються додому, можуть стикатися з труднощами у пристосуванні до цивільного життя, такими як туга, стрес, депресія, сімейні проблеми, безробіття, фінансові труднощі, агресія, безсоння, алкогольна та наркотична залежність. Якщо затягнути з вирішенням цих проблем – це може призвести до неправомірної поведінки і, у деяких випадках, до скоєння кримінальних дій.

На сьогодні українська судова система не готова забезпечити ветеранам можливість скористатися своїм правом на справедливий суд. Це означає, що судові органи повинні зосередитися на вивченні кореня проблеми, а саме на першопричинах такої кримінальної поведінки.

Корінь проблеми полягає в психологічних станах і проблемах зі здоров’ям, спричинених воєнним досвідом. Таким чином, відповідь повинна полягати в лікуванні, а не просто в увʼязнені. Значущим елементом права на справедливий суд у цьому контексті є можливість лікування та реабілітації ветерана, який вчинив правопорушення. Для вирішення цього виклику може бути створена програма судової реабілітації, аналогічна судам для ветеранів (у США вони відомі як “veteran treatment courts – ветеранські реабілітаційні суди”. З самої назви зрозуміло, що головною метою таких програм є реабілітація ветеранів, які потрапляють у кримінальну юстицію.

Коли ветеран, який має проблеми з психікою (наприклад, стрес після війни, травми головного мозку, залежності), робить щось погане, правильною відповіддю від держави є допомога у лікуванні та відновленні ветерана.

2. Суд відповідає за виконання програми судової реабілітації.
Якщо ветеран скоїв правопорушення та якщо він згоден, його справу можна передати до судово-реабілітаційної програми. Основна мета цієї програми – вплив на психологічний аспект, який впливає на кримінальну поведінку учасника.

Для лікування та реабілітації розробляється особиста програма, яка включає лікувальні заходи та судовий нагляд. Вона охоплює різноманітні реабілітаційні заходи, такі як консультації з психологом, наставництво від інших ветеранів, лікування від залежностей та інша медична допомога.

3. Якщо ветеран успішно завершить програму лікування та реабілітації, йому може бути присуджено звільнення від відповідальності або суттєве зменшення покарання. В цьому випадку суспільство також виграє, отримуючи активного, продуктивного та економічно вигідного члена громади. Ймовірність повторного правопорушення значно знижується.

Якщо ветеран порушить умови програми або відмовиться від участі в ній, його справа повертається до судового розгляду за звичайним порядком. 

Згідно з реальною ситуацією в Україні та обраною стратегією захисту інтересів суспільства, надзвичайно вагомим є захист прав тих, хто пожертвував своїм життям заради безпеки країни. На даному етапі розвитку України важливо забезпечити ефективність як фінансову, так і правову, і судово-реабілітаційна програма для ветеранів враховує обидва ці аспекти.

Онлайн-семінар “Переміщення між військовими частинами. Практика та проблемні питання”

Запрошуємо у суботу, 10 лютого о 13.00, на онлайн-семінар “Переміщення між військовими частинами. Практика та проблемні питання”.

ГО “Спілка ветеранів АТО” та адвокатське бюро “Керімов та партнери” в рамках реалізації проекту “Права ветеранів” при підтримці Українського Ветеранського Фонду проводять даний безоплатний-онлайн семінар з метою захисту прав ветеранів, військовослужбовців та надання консультативної допомоги їм та їх родинам.

На семінарі будуть розглянуті наступні питання:
1. Законодавче регулювання переміщення військовослужбовців між військовими частинами
2. Практика оформлення відношень
3. Порушення правил переміщення та шляхи їх вирішення

Трансляція  буде вестися на платформі Youtube. 

Посилання буде надіслано на пошту або номер телефона, який ви вкажете при реєстрації.

Реєстрація за посиланням:

https://forms.gle/zaWB27haAHeuBMTp9

Онлайн-семінар «Грантові можливості для ветеранського бізнесу»

Запрошуємо ветеранів та членів їх родин у цю суботу, 3 лютого о 14.00 на онлайн-семінар “ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВЕТЕРАНСЬКОГО БІЗНЕСУ”.

Питання, які будуть розглянуті на семінарі:

• Де ветеранам знайти грантовий конкурс
• Актуальні грантові конкурси
• Які особливості подання пакету грантової заявки
• Як підготувати ефективну заявку на грантовий конкурс

В умовах обмеженості фінансових ресурсів на відновлення та розвиток особливо актуальним є залучення альтернативних зовнішніх джерел, якими є гранти. Кожен учасник тренінгу отримає навички пошуку таких можливостей та підготовки пакету грантової заявки.

Експерт – Олександр Чумак

Тренер, консультант, має 12 річний досвід розробки проектних заявок та реалізації проєктів, що фінансуються національними і міжнародними донорами; консультування підприємців при підготовці заявок на грантове фінансування, експерт з менеджменту проєктів.

Семінар відбудеться на платформі Zoom. Посилання на трансляцію буде надіслане на телефон або пошту, які ви зазначите при онлайн-реєстрації.

Реєстрація за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdrTPp6sKQumjTQMda3ZUB-UWAcGtXA9s_fSabutxLMWZu9wg/viewform?usp=send_form